А вже третій вечір, як
дівчину бачив,
Ходжу біля хати – її не видати.
“Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
Вийди, серденя, утіхо моя! ”
“Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Мене мати лає, гулять не пускає.”
“Брешеш, дівчино, брешеш, рибчино,
Брешеш, серденя, утіхо моя!”
“Та було б не рубати зеленого дуба,
Та було б не сватати, коли я не люба!”
“Правда, дівчино, правда, рибчино,
Правда, серденя, утіхо моя!”